Я ж плющем на чолі, мудрих ознакою. Дорівняюсь богам; тінявий гай мене, -Де в легкому танку німфи з сатирами, -Од юрби віддалить, якщо й Евтерпа там Візьме флейту до рук, і Полігімнія Мій лесбійський прийде строїти барбітон. А як ти відзначиш з лірних співців мене -Піднесу я чоло горде над зорями.

Спробуй письмово сформулювати короткі відповіді на запитання до тексту першої оди Горація.

1. Барбітон - це струнний музичний інструмент. Чому він названий лесбійським? Чому його настроює для поста сама Полігімнія?

2. Чим відрізняються функції згадок про струнні музичні інструменти в поезіях ліриків архаїчної доби та в поезіях Горація і його сучасників?

3. Роздивившись скульптурні зображення муз, спробуй конкретизувати вибір Горація.

4. Чи вірить Горацій (як і кожен римлянин), що всі названі ним способи, якими йоА> співгромадяни заповнюють порожнечу в своїх душах, «зносять їх до богів» так само, як і поезія? (Пригадай, що, крім муз, у греко-римському пантеоні були й інші боги. Чим вони займалися, як проводили свій час?)

5. Чи засуджує Горацій тих, хто обрав не такий спосіб дорівнятися до богів, як він сам? Чи підносить він в цій оді поета над усіма? Відповідь доведи за текстом.

6. Кому адресована цитована ода і чому визнання й похвала цієї людини є такими важливими для поета?

У наступних одах з'ясовується, однак, що поезія як спосіб «знестися до богів» вимагає й особливого способу життя, який сам по собі наближається до естетичного ідеалу Риму у розумінні Горація. По мірі наближення до цього ідеалу замість простої констатації існування різних способів життя виникає думка про те, що є правильний спосіб життя - такий, що (на відміну від кінних перегонів, пияцтва тощо) дозволяє добре себе почувати завжди, за будь-яких умов. Цим рецептом гарного настрою, доброзичливості, прекрасного здоров'я є, за Горацієм, принцип «золотої середини»:

Хочеш, друже мій, правильніше жити -Ні на глиб не рвись, ані в небезпечний Берег не впирайсь, боячись надміру

темної бурі. Золотій середині хто довіривсь. Той не стане жить ні в злиденній хижі. Ні палацом він у людей не буде заздрість будити.¹

1  Ода «До Ліцінія Мурени» цитується у перекладі А. Содомори.