щоб кожен римлянин спромігся стати святим, богоподібним. У першій оді першої книги («До Мецената») Горацій згадує всі існуючі в Римі способи стати богоподібним - особисто «знестися до богів» (як колектив римляни вже богорівні, оскільки, як і боги, володіють усією землею).

Є такі, що для них радість одна в житті -Колісницею знять куряву в бігові: Гілка пальми тоді, дар переможцеві. Зносить їх до богів, володарів землі*.

Далі поет за усіма правилами риторики перераховує всі інші можливі способи, якими його співгромадяни намагаються «знестися до богів» - політика, сільське господарство, торгове мореплавство, пияцтво, «війна, ненависна матерям», мисливство - саме в такому порядку. Він не повторює щоразу, що всі ці способи життя, на думку тих, хто їх обирає, допомагають їм дорівнятися до богів: за правилами риторики, з якими знайомий кожен його читач, це само собою зрозуміло і наголошується лише в першому та останньому прикладах:

Ода «До Мецената» цитується у перекладі Г. Кочура.