Так припинила своє існування Римська республіка й народилася Римська імперія. Разом з нею розпочинається «золота доба» римської культури. 45 р. до н.е. У розпалі громадянська війна. У столиці палають політичні пристрасті, а в аграрній глибинці, поблизу міста Мантуя, як і тисячу років тому, орють, сіють, випасають худобу. Сюди, до маленького родового мастку своїх батьків, прибув молодий оратор-невдаха Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н.е.). Він повернувся з Риму, аби на самоті зайнятися поезією, філософією, математикою та медициною, до яких відчував неабиякий потяг. Тобто всім тим, що на той час видавалося нікому не потрібним: віршів ніхто не читав, філософія вийшла з моди, математиків вважали божевільними, а лікарі не встигали загоїти пацієнтам рани, як їм відрубали голови (відрубали, звичайно, пацієнтам, але бувало, що й лікарям). Освіта дітей римської знаті не обмежувалася граматичними школами, а вимагала завершення під наглядом ритора1. Щоправда, батька Вергілія лише із застереженням можна було віднести до знаті, адже він «вибився в люди» чи то з ремісників, чи то з поденщиків. Можливо, саме тому у своїх заповітних мріях він бачив сина видатним оратором, суперником Цицерона, а відтак грошей на освіту не шкодував. Вергілій навчався у Кремоні, Медіоланумі (тепер Мілан), у Римі - у знаменитого оратора Епідія. Однак невдовзі з'ясувалося, що нового Цицерона з нього не вийде. Такі відкриття - завжди прикрий удар по молодому самолюбству. Проте ніколи не слід впадати у розпач: замість переживати, що знову «не влучив у десятку», краще подумати, чи в той бік «стріляв»... З Вергілієм сталося саме так. Поки його ровесники намагалися «надійно влаштуватися» у «золотій добі прози», настала «золота доба поезії». І розпочав її саме Вергілій. Говорячи про Вергілія та інших поетів «золотої доби», слід відзначити роль Гая Цильнія Мецената. Сучасне слово «меценат», тобто той, хто матеріально допомагає митцям, походить саме від імені друга Октавіана. Власне Меценат був не просто другом Октавіана, він створював образ «божественного імператора» в уявленні римського народу. 1 Ритор - учитель красномовства у Давньому Римі (у І ст. до н.е., як правило, грек).
|