8. Слова, запозичені з інших мов для характеристики життя інших народів і створення місцевого колориту, називаються екзотиз-мами. Випиши такі слова з вірша Гейне. Яку роль вони відіграють у системі художніх образів сонета?

9. Що називається сонетним виспівом? Як у виспіві сонета Гейне відбувається завершення розвитку ліричного сюжету від кульмінації до розв'язки? Спробуй письмово простежити завершення розвитку ліричного сюжету у вигляді продовження своєї відповіді на друге запитання.

10. Чи можна звернення у розв'язці сонета Гейне вважати несподіваним? Парадоксальним? Іронічним? Відповідь доведи.

11. Індра - це один з індійських богів, перед яким, мабуть, тамтешні богомольці стоять навколішки. Чи збирається ліричний герой Гейне, прибувши до Індії, так само стати навколішки? Перед ким? Чому для цього треба їхати до Індії?

Байрон, або Школа розчарування

Чим у Німеччині була університетська наука, тим в Англії була політика. Заради мандрів світом покинути засідання Палати лордів - для англійського юнака те ж саме, що для німецького - заради того ж самого покинути гегелівську науку.

Ти можеш зауважити, що, аби покинути Палату лордів, юнакові ще слід туди потрапити... Проте в цьому для деяких молодих англійців не було жодних проблем: лордами не ставали, а народжувалися (це був спадковий титул, спадкове місце у верхній палаті парламенту).

13 березня 1809 р., досягти повноліття (тобто, за британськими законами, двадцяти одного року) лорд Джордж Гордон Поел Вайрон (1788-1824) посів своє законне місце в Палаті лордів.

Лорд Байрон попрямував до столу, де мав прийняти присягу, - згадує той день один з очевидців, друг Байрона. - Після присяги канцлер підвівся і підійшов до нього, тепло усміхаючись і простягаючи руку для привітання. Хоч слів я й не розчув, здавалося, він висловив йому якусь похвалу. Усе це було перекреслено лордом Байроном, який стримано вклонився, простягнув канцлерові тільки кінчики пальців, хоча мав би щиро потиснути йому руку. Після того лорд Байрон декілька хвилин посидів у недбалій позі на одній з порожніх лав і вийшов».

Автора наведених спогадів зухвалість поведінки друга вразила насамперед тому, що він знав молодого лорда люб'язним, уважним і тактовним. Чому ж тоді в таку важливу, сказати б, історичну хвилину Байрон не виявив цих своїх найкращих рис?

«Річ, очевидно, в тому, - припускала Соломія Павличко, відома українська дослідниця англійської літератури, - що така