«Відродження античності» відбувається тут з точністю «до навпаки ». Адже Телемське абатство - своєрідна «школа дорослих», якою за античних часів був театр - «школа», де навчання відбувалося через потрясіння і де людина добровільно очищувалася від усього індивідуального, аби потім краще служити спільному добробуту.

Вільний грек розумів свободу як відповідальність: роби те, чого не хочеш, аби мати змогу жити так, як вважаєш за потрібне. І людина Середньовіччя, на все життя прикута до свого щабля феодальної драбини, так само жила під девізом: роби, чого не хочеш, бо це правильно, бо так робили батьки, діди і тисячу років до того, і не замислюйся, навіщо. Лише у дні святкового карнавалу за будні належала винагорода: роби, що хочеш!

Утім, коли «людина в усій своїй повноті», «людина-гігант», «титан Відродження» (як-от Гаргантюа та Пантагрюель, ці чудовиська гуманізму) починає робити лише те, що вважає за потрібне, це неодмінно рано чи пізно суперечить бажанням іншої, такої самої людини. Так прекрасне бажання гуманістів надати людині можливість «бути собою» обертається новою серйозною проблемою, з якої розпочинається Новий час - доба індивідуалізму, егоїзму, війни всіх проти всіх.

Контрольні запитання та завдання

1. У чому полягають особливості ренесансного гумору? Як вони пов'язані з традиціями середньовічного карнавалу?

2. Схарактеризуй оксюморон і гротеск як тропи. Що в них спільного? Чому ці тропи були популярними в літературі та мистецтві доби Відродження?

3. Чи можна Рабле назвати гуманістом? Відповідь доведи фактами його біографії та творчості.

14. «ВИКЛИК НА ВЕРШИНІ ЧАСУ», АБО ГАМЛЕТ І СОНЕТИ

«Звихнувся час наш. Мій талане клятий, // Що я той вивих мушу направляти!» - так на початку XVII ст. заявив головний герой «Трагедії Гамлета, принца Данського», якій судилося стати чи не найзнаменитішим літературним твором світу. Разом з головним героєм ці слова міг повторити і сам автор п'єси - Вільям Шекспір (Г564-1616), останній геній доби Відродження, її підсумок, вирок щодо людини та вирок людини щодо неї.

Син рукавичника, він не навчався в університеті й не отримав жодного диплома, ще в юності обравши професію актора.