ми» або «здичавілими». У них була і складність буття, і розуміння цієї складності - тисячолітня культура. Коли варвари все те «спалили», а потім «вклонилися» тому, що не догоріло, це не наблизило їх самих до Бога. У «Місті Божому», що ним вони вважали просто могутню імперію. Бога знайти було важко. Усі зовнішні форми культури - аж до родів і жанрів літератури - Середньовіччя запозичило готовими. Однак ці форми самі по собі душі не мали, вони ще не давали ні сенсу, ні хоча б тої передсмертної розради, яку подарували «останньому римлянинові» Боецію.

Контрольні запитання та завдання

1. Пригадай, як автор «Пісні про Роланда» змальовує в образі Альди цінності середньовічної жінки. Наскільки цей образ відповідав реальному образу жінки часів створення «Пісні про Роланда» та найближчого до неї майбуття (жінки наступного покоління)?

2. Що таке куртуазне кохання?

3. Прокоментуй думку французького історика про те, що цивілізація високого Середньовіччя «була створена жінкою».

Хто такі трубадури та трувери? Яким був їхній внесок в європейську культуру взагалі та поезію зокрема?

5, Хто такі ваганти? Схарактеризуй їхній внесок в європейську культуру взагалі та поезію зокрема.

10. «ДОВЕРШИВСЯ ПОДВИГ ЛЮБОВІ, ЩО КОХАННЯ ПЕРЕБУЛА...»

Навіть з початком доби університетів основним джерелом знань залишалися рідкісні латинські книжки з монастирських бібліотек. їх починають активно переписувати. Із копій, зроблених насамперед викладачами та студентами, поступово складаються університетські бібліотеки. Крім того, з'являються нехай і нечисленні книжки, що розповідають про реальне життя університетського середовища.

Так, викладач Паризького університету П'єр Абеляр (1079-1142) на схилі літ написав книжку «Історія моїх бідувань» (1136), з якої постають трагічні образи людей, котрі розуміли науки й мистецтва як вільні, а любов як вибірну не формально (як більшість сучасників), а вже насправді. Як автор книги Абеляр усвідомлював, що саме з такою його життєвою позицією були пов'язані всі переслідування та «бідування», яких він зазнав протягом свого нелегкого життя.

Твір розповідає історію життя самого Абеляра та його учениці й дружини Елоїзи. Після того як їх було силоміць розлучено,