Змінився не статус, змінилися взаємовідносини. Нова роль жінки високого Середньовіччя, сама його цивілізація, що, за висловом одного французького історика, «була створена жінкою», породили концепцію ідеального кохання, справжньої любові, яка стала значним внеском високого Середньовіччя до скарбниці світової культури. Виникає поняття про вибірне кохання: жінка, яку кохає лицар, є для нього ідеалом Прекрасної Дами, і він не зрадить своєї любові, адже знайшов у ній свій ідеал.

Однак час уже пояснити значення епітета «куртуазна», тобто «двірська», що додавався до поняття вибірної любові.

У XII ст. повністю склався не лише ідеал Прекрасної Дами, а й ідеал Лицаря. На початку XII ст. він збігався з ідеалом воїна (тобто з образом та воїнським етикетом ідеального героя «Пісні про Роланда»). Однак до кінця століття під ідеалом Лицаря, окрім ідеалу воїна, розумілося ще й витончене та піднесене ставлення до жінки.

Щоправда, не відразу й не всім чоловікам далося це витончене та піднесене ставлення. Частіше йшлося про виконання «ритуалу», адже двір сеньйора - середовище ритуалізоване. Існував етикет воїнський, відтак виникає етикет двірський. Був воїнський обов'язок - тепер до нього додається ще й обов'язок піднесеного ставлення до жінки свого сеньйора.

Одним із можливих та здебільшого популярних виявів кохання до Прекрасної Дами ставали ліричні вірші. Аби сподобатися їй, вірш мав бути вишуканим, отже, поет був «шукачем» пісенних форм, приємних слухачеві та насамперед слухачці. Тому на півдні Франції- у Провансі - такий поет-лицар називався трубадуром (від прованс. trobare - шукати), а на півночі - трувером (від франц. trouvе, що означає те ж саме).

Ось приклад, узятий з лірики трувера кінця XII - початку XIII ст. Гаса Брюле:

Гадав я кинуть без вагання Співать, мандруючи, пісні. Але мадам де Брі бажання Я мушу слухать чарівні, -Такий наказ її мені. Коли приємні їй зітхання. Співать я буду цілі дні.

(Переклад М. Терещенка)

Які ж знахідки можна виявити в ліриці «шукачів» - труверів та трубадурів? Спробуй оцінити бодай одну з них, котра надалі стала спільним надбанням європейської поезії.