6. НАРОД КНИГ

Елліни - стародавні греки - називали «Іліаду» та «Одіссею» «Книгами народу». Іврим - стародавні євреї - називали себе «народом Книг».

Ці Книги стали відомі елліністичному світові у II ст. до н.е., коли він поставив собі за мету зібрати усі без винятку книжки, написані грецькою мовою, а написані іншими мовами - перекласти. Так до рук учених, які працювали в Александрійській бібліотеці¹, потрапили папірусні сувої, списані незрозумілими єврейськими літерами.

- Що це? - запитали александрійські вчені єврейського священика, який обережно розгортав перед ними священні сувої.

- Книги, - з трепетом відповів священик.

Розмова відбувалася, звісно, грецькою, тобто мовою міжнародного спілкування у Середземномор'ї останніх століть до нашої й перших століть нашої ери. «Біблія» - ось як прозвучала грецькою відповідь єврейського священика. Грецьких учених вона цілком влаштувала. Вони й самі не розуміли, для чого книжці назва, важливішим для них було ім'я автора.

Проте й на це, як здавалося грекам, природне запитання єврей реагував якось дивно. Він підняв палець до неба, довго не міг вимовити жодного слова і, нарешті, прошепотів грецькою: «Теос» («Бог»).

Потім додав:

- Якби розмова велася нашою мовою, я б вам нічого не відповів. Нам заборонено називати ім'я Бога.

- Ти хочеш сказати, - запитав грек, - що у вас тільки один Бог? І що він сам написав ваші книги?

- А навіщо потрібні книги, котрі написав не Бог? - відповів єврей запитанням на запитання.

Далі на грецьких учених чекало ще одне здивування. Не менше, аніж викликала в єврея їхня пропозиція знайти у своєму середовищі вчену людину, котра могла б якнайкраще перекласти грецькою мовою єврейські Книги.

- Що це означає - якнайкраще? - насупився священик. -Чи не хочете ви сказати, що ми будемо щось додавати, прикрашати й виправляти у своїх Книгах?

- Але ж скільки перекладачів - стільки й перекладів, - заперечили греки.

- Візьміть скільки хочете наших перекладачів - переклад буде один і той самий! - у розпачі вигукнув єврей.

1  Бібліотека в Александрії (Єгипет) була першою повною бібліотекою. 2 тис. років тому вона налічувала 700 тне. сувоїв.