21. Чим пояснюються ганебні, аморальні вчинки богів в епопеях Гомера? Чи є образи богів, створені Гомером, прикладами для наслідування людьми? Яка особливість античної міфології є основою зображення богів у Гомера?

22. До якої міри люди, описані Гомером, мали почуття власної особистості? дружби? кохання? Наведи приклади.

23. Як герої «Іліади» та «Одіссеї* виявляють свою індивідуальність? Як Гомер виявляє індивідуальне ставлення до Ахілла та Одіссея?

24. Які людські якості допомагають Одіссею вижити й перемогти в усіх його пригодах? Чому саме цей герой став найяскравішим виявом античного ідеалу?

3. ПІСЛЯ ГОМЕРА

Сучасна культура зловживає терміном «народний поет». Тепер завдяки Гомеру ми знаємо, що це таке насправді - народний поет, тобто поет усього народу. Він, по-перше, всім без винятку цікавий, по-друге, усі без винятку поділяють його почуття, думки, його ставлення до світу.

Щоб існував єдиний для всіх поет, насамперед треба, щоб існував єдиний в собі народ. Саме таким народом були греки протягом «гомерівської» та певної частини архаїчної доби, а таким поетом був Гомер.

Аж ось приблизно з другої половини VII ст. до н.е. в Греції розпочинається бурхлива перехідна доба, яку історики античності називають пізньою архаїкою. У чому її суть? Як змінила вона досі общинне, родове давньогрецьке суспільство?

Почати з того, що міста швидко зростають, бо люди скупчуються в них, хоч, може, і раді були б сіяти й орати, та ніде. Уся земля давно розорана, ліси давно вирубані, а південне сонце немилосердно зсушує і без того неродючі ґрунти. Тепер, як пише Геродот, «точиться війна за тінь віслюка». Заможніший та сильніший прагне забрати у слабшого й біднішого не лише землю, гроші (до речі, гроші запроваджено в Греції саме за архаїчної доби), а й волю (рабство за борги на якийсь, хоч і відносно короткий, час стає досить поширеним).

За умов розвитку спеціалізованого сільського господарства, ремесел, міст, торгівлі люди однієї мови, спільної віри та культури починають жити по-різному. Вони вже не можуть поділяти однакові почуття та думки, однаково ставитися до світу. Отже, від згуртованого колективу захоплених слухачів Гомера поступово віддаляються цілі групи.