вдало й гармонійно. Адже ситуацію й характери Федри та Іпполіта Расін відкриває біблійним ключем. Гординя - ось перший гріх, яким починається «ланцюгова реакція», що призводить до катастрофи.

Собі не мала я, не знала оправдання. Від неба наслане страшне моє кохання. І жертва божої нечуваної мсти -Собою гордую ще більше я, ніж ти. Боги в тім свідками - то ж їхня гнівна сила Це полум'я в мені, безсилій, запалила.

(Переклад М. Рильського)

Не випадково трагедія Расіна, на відміну від трагедії Евріпіда, називається «Федра», а не «Іпполіт».

Федра Расіна - не «зла мачуха», не ница, розбещена істота, що у своїй «хворобі» забуває честь до такої міри, що здатна примітивно помститися «коханому», звівши на нього наклеп, вона - жінка прекрасна не лише тілом, а й душею.

Утім, і прекрасна душа не рятує від гріха - ось головна думка Расіна. Думка, за яку навіть духовні батьки драматурга -ченці з Пор-Рояля, спочатку незадоволені його «гріховним» захопленням театром, вибачили йому це захоплення та схвалили «Федру».

Взагалі 70-і роки XVII ст. були для Франції добою розквіту театру й водночас добою найвищих досягнень та підсумків французького класицизму. Певні події середини століття -події в житті Франції та Європи в цілому - сприяли розвитку саме класицистичного мистецтва.

Мольєр, або Комедія навчання

По смерті кардинала Рішельє (1642) і короля Людовіка XIII (1643) у спадок п'ятирічному Людовіку XIV та його матері-ре-гентші Анні Австрійській дісталися Тридцятилітня війна й внутрішні суперечності між різними шарами суспільства, загнані вглиб «сильною рукою» небіжчика-кардинала, котрі так і залишилися нерозв'язаними.

Заколот аристократів (так звана Фронда) мало не призвів до позбавлення неповнолітнього короля трону. Однак 1649 р. звістка про страту англійського короля повсталими протестантами на чолі з Олівером Кромвелем змусила наляканих французьких аристократів піти на компроміс. Зміна влади в країнах -основних учасницях Тридцятилітньої війни 1648 р. привела до підписання Вестфальської мирної угоди.