Д. Веласкес. Сименон.

Дон Себастьян де Морра Мольєр у ролі Сганареля

Поговоримо про королівських комедіантів.

1. Пригадай, хто такий «бідний Йорик».

2. Роздивись картину великого іспанського художника XVII ст. Дісго Веласкеса «Дон Себастьян де Морра», на якій зображено

карлика - блазня іспанського короля. Опиши свої враження про зображену художником людину у стислому творі «Портрет королівського комедіанта».

3. Роздивись гравюру французького художника XVII ст. Симено-на, на якій зображено Мольєра під час виконання ролі в одній із комедій, створених ним на замовлення Людовіка XIV. Подумай, чим доля Мольєра була подібна (особливо, на думку його сучасників) до ролі звичайного королівського блазня і чим від неї відрізнялася.

Смаки та уподобання Людовіка XIV повністю визначали ієрархію цінностей у французькому мистецтві другої половини XVII ст. Найбільше король цінував оперу та балет. Його улюбленцем був талановитий композитор Жан Батіст Люллі (1632-1687), один з корифеїв класицизму в музиці.

Король не визнавав театральних вистав без музики Люллі. Відтак трагедіографи, котрі над усе бажали завоювати прихильність короля, сюжети своїх трагедій подавали у вигляді оперних лібретто, віддаючи їх у повне розпорядження Люллі. Тому не Корнель та Расін, котрі здебільшого відмовлялися від такої ласки, а пересічний трагедіограф Філіпп Кіно (1635-1688) став «головним» трагедіографом Франції, а відтак і основним постачальником лібретто для опер Люллі.

Щодо Мольєра, то він аж ніяк не міг поступитися званням «королівського комедіанта», адже це означало б занапастити і