пильніше придивитися до перших сюжетних компонентів історії Йосипа: до історії про злих братів та історії про розбещену жінку.

Перше, що можна сказати: не всі брати Йосипа злі. Точно не злий Рувим. Напевно, не злий і Юда (радше він з усього хоче мати зиск). Та й саме слово «брат» є сигналом: Біблія усе й завжди повертає до першооснов, і коли Рувим говорить: «Немає хлопця! А я, куди я піду?», ми напевне знаємо, що він піде до батька і повинні пригадати, як подібне було вперше. Як Небесний Отець запитав іншого брата: «Де Авель, твій брат?» Каїн не злий. Ніхто сам по собі не злий і не добрий: ні Рувим, ні Юда, ні Федра, ні дружина Потіфара. Література (Гомер, Ев-ріпід, Овідій та інші) пропонує нам цю безперечну істину як привід для співчуття та роздумів. Тимчасом у Біблії сказано: не міркуй про гріх і тим більше - не співчувай йому, а тікай від нього, навіть «позоставивши свою одежу в його руці», як тікав Йосип.

Якби не тікав, історія не мала б того продовження, яке зробило її «Історією» з великої літери: адже «Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, і дав йому милість начальника в'язничного дому». Потім - прихильність одного з в'язнів, котрий був у великій милості самого фараона, потім в опалі, а надалі, як передрік йому Йосип, знов у милості. Передрік - і додав:

«Коли ти згадаєш собі про мене, як буде тобі добре, то вчиниш милість мені, коли згадаєш про мене перед фараоном і випровадиш мене з цього дому. Бо я був справді викрадений із краю єврейського, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями».

Так і сталося. Оцінивши дар Йосипа пророчити та розгадувати сни, фараон поставив його над усім краєм єгипетським.

Йосип передрік великий голод в усьому світі і вжив заходів, аби належно підготуватися в Єгипті. І от прийшов голод в усі землі, і на батьківщину Йосипа. А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: «Йдіть туди, і купіть нам хліба звідти, і будемо жити, і не помремо».

«І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту. А Йосип - він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати та уклонилися йому обличчям до землі. І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо. І сказав він до них:

- Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабкі місця цієї землі.

- Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі».

Ніхто не без гріха, і Йосип теж не утримався від «повчання». Він звинуватив братів у шпигунстві, а після цього, підкинувши їм свою коштовність, звинуватив ще й у злодійстві.