зв'язку з цілим (Богом), вона може все. Цей зв'язок і називається вірою. Його не замінять ніякі знання.

Недаремно Бог заборонив людині в раю, тобто в Царстві Абсолютного Добра, їсти «від дерева знання добра і зла»:

«І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: "Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!"»

Якби від того, що людина знає, реально залежав її моральний вибір між добром і злом. Бог не заборонив би їй знати і добро, і зло, відрізняючи одне від одного. Однак щоб утриматися в добрі, треба бути Богом, тобто Абсолютним Добром.

¦Дерево це, - коментує православний священик Олександр Мень, - аж ніяк не символізує лише моральні поняття, які Бог нібито приховав від людей. У Біблії "пізнати" - означає володіти, а "добро і зло" - ідіома, що позначає все створене. Йдеться про претензію людини панувати над світом незалежно від Бога, розпоряджатися ним на свій розсуд. Зокрема - по-своєму будувати етичні принципи. Це й означає бажання "бути немов боги"... »

Це сатана обіцяв Адамові та Єві, що вони будуть «немов боги »: * Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов боги, які дають добро й зло».

По суті, сатана говорить те ж саме, що сказав людям Бог: адже бути «немов боги» (тобто знати і розрізняти добро та зло) не означає бути Богом (тобто вміти жити у добрі). А знати, як слід жити, не вміючи жити, як потрібно, - це і означає зазнавати поразки, сіяти смерть і помирати. Це показала вже історія сина Адама та Єви Каїна, котрий через гординю й заздрість убив свого брата Авеля.

Каїн не злий - він амбіційно добрий. Знаючи, як усі ми, добро і зло, він, як і всі ми, прагне робити добро (догоджати Богові). От тільки робити цього він не вміє. І ніхто з людей не зможе цього зробити своїм розумом та своїми силами. ¦ Догодити ж без віри не можна, - писав Павло. - І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду».

Винагорода за віру - Божа допомога, необхідна для того, аби робити добро і не жити в злі.

Втім, шукати Бога і вірити в нього не дано людині від створення світу. Адже Бог створив Адама та Єву, аби вони жили біля нього, як діти живуть біля батьків. (Хіба тобі треба у себе вдома «шукати» батьків та ще й «вірити», що вони у тебе таки є?) Однак людина, спокусившись єдиним забороненим їй плодом, пустила до своєї душі гріх, а Бог не може жити там, де гріх, і гріху немає місця в Царстві Абсолютного Добра (воно просто не буде таким, якщо в ньому оселиться бодай один малесенький грішок).