2. Найперші у світі гріхи: гординя й заздрість.

3. Його наміри та причина їх нездійсненності.

4. Його теперішнє (батько темряви).

5. Як він спокусив Адама та Єву тим самим, чим спокусився сам.

6. Хто наступний після Адама та Єви спокусився тим самим.

7. Майбутнє диявола (довічне покарання в пеклі).

Тільки чітко знаючи природу зла, можна остаточно усвідомити природу добра. Тільки знаючи, що таке рай, зрозумієш, що таке пекло.

У Біблії раєм названо місце, де людина може завжди бачити того, хто її створив, і завжди знати, навіщо він її створив. Отже, пекло, як протилежність раю, є таким місцем, де людина ніколи не зможе побачити Бога і ніколи не дізнається, навіщо він її створив. Пекло - це таке місце, де немає сенсу і немає надії.

Жаліючи людину, яка неспроможна своїми силами чинити добро й утримуватися від зла, Бог дає їй Закон як шанс правильного життя на землі. Знаючи Закон, людина принаймні знатиме, яких правил їй слід дотримуватися, аби не робити зла. У Старому Заповіті можна знайти чимало розповідей про грішників, котрі спромоглися стати героями віри, але немає згадки про безгрішних людей, які жодного разу не порушили б Закону.

Композиція перших п'яти книг Старого Заповіту -«П'ятикнижжя Мойсеева» - зумовлена не художніми законами епосу, а необхідністю належного обґрунтування Закону Божого. Біблія для віруючого - це відблиск раю, через неї він завжди може побачити Того, хто його створив, і дізнатися, навіщо.

Перші дві книги Біблії - «Буття» та «Вихід» - розповідають про конкретні умови та завдання, в яких і задля яких Бог створив людину і дав їй Закон.

У «Виході» сорок глав. У центральній, двадцятій, народ, що називає себе Ізраїлем, після свого чудесного звільнення з єгипетського рабства, на шляху в обіцяну Богом землю отримує через свого вождя Мойсея першу скрижаль Закону - десять заповідей.

У наступних трьох книгах Біблії - «Левіт», «Числа», «Повторення Закону» - на підґрунті десяти заповідей будується ціле зведення Закону, якого мусить дотримуватись віруючий, аби догодити Богові.

«Буття» в єврейському оригіналі назви не має і називається по першому слову: «Спочатку» або «На початку». Укладачі «Септуагінти» переклали це грецьким словом «Генезис». Українською його точніше було б перекласти як « Походження ».