У греків форма епода використовувалася для гострих, нищівних випадів проти окремих осіб. Започаткувавши цю поетичну форму в Римі, Горацій надав їй іншого змісту. Згодом в одному з поетичних послань він писав, що «в Архілоха розмір лиш і пристрасть брав, а не теми його, не слова».

Еподи Горація, які він, очевидно, писав від самого повернення до Риму, стали відомі читацькій публіці у 31-30 рр. до н.е., коли Август перемагав ворогів і встановлював своє одноосібне правління. Римське життя в них змальоване так, як це було вигідно імператору: громадянська війна засуджена як безглузда, а мир, спокій, стабільність представлені як головні суспільні цінності.

Між 35 і 30 рр. до н.е. Горацій написав також дві книги сатир, або бесід. Біографи поета зазвичай порівнюють їх з двома пізніми збірками його поетичних послань (листів), які він також називав бесідами (першу завершив 20 р. до н.е. другу -після 13 р. до н.е.). Формально ці ранні й пізні твори Горація об'єднує те, що в них поет не ставить собі спеціальних завдань щодо форми, не «перепрядає на італійську міру» метри грецької лірики, а «веде бесіду» з читачем «простим розмовним метром», що для античного поета означало - гекзаметром.

Однак еподи, сатири, послання - тільки лірична рамка, в яку вміщено основний, центральний ліричний текст Горація -три книги од (як ми пам'ятаємо, ода - грецькою пісня), що їх він одночасно оприлюднив 23 р. до н.е. Була ще й четверта книга од (13 р. до н.е.), однак у неї і доля, і зміст цілком окремі від перших трьох.

Основний зміст лірики Горація можна сформулювати так, як це зробив, наприклад, один з найавторитетніших дослідників його творчості М. Гаспаров: «За поезіями Горація... легко простежити, як від еподів до од, від сатир до послань змінюється його світогляд, переходячи від неприйняття світу до його прийняття».

Це й зрозуміло: погано жити, коли «друге уже покоління в війні громадянській конає» і, здається, кінця-краю немає тій війні. І нарешті торжествують мир, спокій, закон...

Проте ж хіба такого змісту поезій досить для того, щоб стати одним з великих ліриків світової літератури і мати право на увагу не лише своїх сучасників (більшість яких так само була задоволена закінченням війни), а й читачів, які живуть аж через дві тисячі років після Горація? Очевидно, основна проблема, розв'язана його лірикою, - перехід від неприйняття світу до його прийняття - має загальнолюдське значення. Адже прийняття або неприйняття світу залежить не тільки й не стільки від того, яким є світ, скільки від тот, якою є сама людина.