відбулося раптове (хоч, звісно, й підготовлене художніми пошуками тих самих романтиків) відкриття соціально-психо-логічного роману. Це відкриття вражає ще більше, якщо зважити на те, що «Євгеній Онєгін» не був єдиним його виявом. Того ж таки 1830 р. був надрукований і перший соціально-психологічний роман у французькій літературі - «Червоне і чорне» Стендаля (про нього ти дізнаєшся вже у 10-му класі).

Соціально-психологічний роман має на меті встановити внутрішню логіку у зовні суперечливих почуттях і вчинках героїв, показати їхню зумовленість як зовнішніми (суспільними), так і внутрішніми (психологічними) чинниками людської поведінки.

Повертаючись тепер до «жіночої логіки» Татьяни, спробуємо сприйняти її не так, як сприймали читачі й критика сучасної Пушкіну романтичної доби. Адже для романтика основною мстою, головним словом, в якому сходяться душевна гармонія й краса, совість і натхнення, є слово «щастя», у тому значенні, як розумів його, наприклад, юний Байрон:

Я спав, я снив про щастя, доки Не заступив тих марень гніт, -То, Правдо, промінь твій жорстокий Вернув мене у ниций світ.

(Переклад Д. Паламарчука)

Є таке російське прислів'я: «Правда хорошо, а счастье лучше». Чи не на краще було б і Татьяні не знати правди, не замислюватися щодо причини раптового кохання Онєгіна? Адже кохання це - справжнє... Однак вона замислюється:

Чому впадаєте за мною? Чи не тому, що між юрбою Ношу уславлене ім'я. Що княжий титул маю я? Що муж скалічений у бої. Що нас за те цінує двір? Тому, що людський поговір. Моею втішений ганьбою. Вам славу міг би голосну Створити легко в мить одну?

Соціально-психологічний роман надає право психологічного аналізу не тільки авторові, а й самим героям. Аналізуючи психологічні мотиви одне одного, вони нарівні з автором, а іноді й глибше від нього (як Татьяна, яка здивувала автора «Євгенія Онєгіна»), оцінюють конкретну ситуацію свого життя. Психологія персонажів такого роману відкрита як усередину твору, у бік психології інших персонажів, що її вони самотужки пізна-