нами - // Геній чистої краси...» (Переклад В. Звиняцьковсько-го). Пушкін же у своєму вірші, присвяченому реальній, земній жінці, підхоплює вираз Жуковського «геній чистої краси». Проте подальшої конкретизації ліричний образ героїні просто не витримає: ні Керн, ні інша жінка не може бути абсолютно досконалою. Абсолютна досконалість, абсолютна гармонія - це характеристика не земної жінки, а земного кохання, його «чудової миті», відчути, пережити яку може кожна людина.

Що ж для цього потрібно? Адже не кожній людині дано кохати так, як Пушкіну, коли кохання повертає «І божество, й натхнення чисте. 11 Й життя, і сльози, і любов» (Переклад В. Сосюри). Ліричний вірш не відповідає на це запитання, він лише фіксує, «зупиняє» мить, про яку мріяв гетевський Фауст. А ту душевну працю, що й називається коханням, працю, яка тільки й може привести людину до такої миті, поет відобразив у своєму романі.

Пушкін визначив жанр «Євгенія Онєгіна» (1830) як роман у віршах, «вільний» роман.

«Вільний» означало для Пушкіна те, що сюжет роману наперед не визначено, він розвивається разом із самим життям російського суспільства і людей цього суспільства. В остаточному варіанті «Євгеній Онєгін» складається з восьми розділів. Задуманий на початку 1820-х років на півдні, роман був закінчений знаменитої болдінської осені 1830 р.

Однак, не чекаючи остаточного завершення роботи над романом, нові, щойно написані розділи Пушкін виносив на суд читачів. Кожний новий розділ викликав бурю суперечок, найрізноманітніші відгуки, які, у свою чергу, враховувалися автором під час написання наступних розділів. Отже, «вільним» роман був не тільки для самого поета, а й для читачів-сучасників. Утім, і сьогодні той, хто читає роман в оригіналі або у хорошому перекладі (такому, як український переклад М. Рильського або англійський - В. Набокова), не може не відчути його особливої атмосфери, його відкритості до читача й тієї свободи духу, якою завжди вражає Пушкін.

Класицистична традиція (а в Росії вона ще за часів Пушкіна утримувала досить міцні позиції) вимагала від віршованого епосу від самого початку визначити тему розповіді у традиційній формі епічного заспіву й звернення до музи. Справді, про що «Євгеній Онєгін»? Про «світову скорботу» російського «байроніста», якому набридли спочатку друзі, потім жінки, потім книжки?.. Про те, як у цього розчарованого «байроніста» закохалася наївна дівчина Татьяна, бо в англійських та французьких книжках, яких вона начиталася, дівчата зако хувалися саме в таких «байроністів»?.. Про те, як цей «бай-роніст» з нудьги убив на дуелі друга-романтика Ленського