Романтизм починається з нового розуміння сенсу буття й мистецтва. Мистецтво відтепер не мислення («мислення образами»), а буття, реальність. Воно і є той нестерпний біль, який стискає серце митця й не відпускає доти, доки не виллється «сказанням», «піснею» - твором мистецтва. Справжнє мистецтво має величезну кількість адресатів, і кожен з них сприйматиме, «споглядатиме» сповідь митця по-своєму, чутиме в ній своє... І все, що може сказати тепер Старий Моряк, це:

Прощай, прощай - та тільки знай. Весільний Гість: для тебе. Аби ти краще помоливсь. Відкрив я землю й небо.

Аби ти краще помоливсь, Ти мусиш полюбити Малу й велику - всяку тварь. Що їй Господь дав жити.

... І геть пішов Весільний Гість Спустошений, дрібніший; Отямився ж уранці він -Сумніший та мудріший.

Мистецтво, отже, не така річ, що має вплинути на розум, дати якісь певні знання. По суті, від ідеї «просвіти» через мистецтво романтики повертаються до античної ідеї «очищення» (катарсису). Весільний Гість став іншим - «сумнішим та мудрішим», бо, споглядаючи картини, правдиво відтворені у сповіді Старого Моряка, він віч-на-віч зустрівся з тим потворним Життям-у-Смерті, яким, може, й сам до цього жив, не усвідомлюючи його потворності. І, може, саме сповідь Старого Моряка утримала його слухача від чогось непоправного у власному житті.

Визначення романтизму

Поглянь на пейзажі французького художника-класициста Ніколя Пуссена (1594-1665) на сторінці 262 та німецького художника-романтика Каспара Давіда Фрідріха (1774-1840) на сторінці 263. Пейзаж - це молодий жанр європейського живопису, що розпочинає своє самостійне буття лише у ХVII-ХVІІІ ст. Одним із перших класиків цього жанру був француз Н. Пуссен. На його картині «Орфей і Еврідіка» ти можеш бачити, як пейзаж буквально витісняє міфологічний сюжет. Точніше, античний міф, як йому й належить, тут просто розчиняється у споконвічній гармонії природи.