чверті XVIII ст., Локка, напевне, не читав. Однак він ніби втілював ідеї англійського філософа-просвітителя, свідомо сприйнявши територію Російської імперії як «несписану дошку»: не рахуючись з історією та звичаями своєї та сусідніх країн, спробував запровадити у них «західну цивілізацію».

До речі, Вольтер як історик приділяв постаті Петра І особливу увагу і всебічно висвітлив її в таких історичних працях, як «Історія Російської імперії за Петра Великого» та «Історія Карла XII». Вольтер не приховував ні досягнень Петра, ні ціни, яку за них сплатили піддані Російської імперії: це й життя сотень тисяч «Філемонів» і «Бавкід», і свобода цілих країн, - наприклад. України, котра, за Вольтером, «завжди прагнула свободи». Тирану Петру Вольтер протиставляє Мазепу як борця за волю своєї країни. Ця пара антиподів, що її до європейської літератури увів саме Вольтер, мала в ній велике майбуття.

Цікавився особистістю Петра І і автор «Фауста». Про це свідчать, зокрема, записи висловлювань Гете, зроблені його секретарем Еккерманом у 20-і роки XIX ст., коли писалася остання, п'ята, дія другої частини «Фауста», в якій головний герой будує свій «земний рай»:

«Демонічне охоче обирає своїм помешканням визначних індивідів, особливо якщо вони мають владу в своїх руках: таких, як Фрідріх або Петро Великий».

« Розміщення Петербурга - це така помилка Петра, якої йому не можна вибачити: він збудував місто в гирлі Неви, хоч поруч була гірка. Він прирік свою столицю на постійні повені. Один старий моряк застерігав його... Проте він нічого не хотів слухати...»

От, виявляється, звідки походить репліка Бавкіди: «Бійся моря, чоловіче, // І не кидайся гори!»

Безперечно, «російський слід» в образі Фауста-«будівничого» відчули і Пушкін, який читав та частково редагував російський переклад «Фауста», зроблений Е. Губером, і Шевченко, який познайомився з трагедією Гете у цьому ж самому перекладі. Тінь трагедії «Фауст» присутня й у Шевченковій комедії «Сон» - принаймні у наведеному нижче описі Петербурга:

...Далі гляну: У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє; Над ним хмарою чорніє Туман тяжкий... Долітаю -То город безкраїй. Чи то турецький. Чи то німецький, А може, те, що й московський...