наприклад, на сьогодні науково доведеним є той факт, що Земля має форму кулі - хоч і ¦неправильної», але досить схожої на глобус. Однак для більшості вона - ідеальна куля, абсолютно схожа на глобус. І більшість сприймає це без жодних доказів.

Звичайно, сучасна освічена людина переконана: все, що можна знати точно, слід знати точно. Втім, хіба можна все довести і все наперед точно знати? Виявляється, сучасна освічена людина так і не знає достеменно, від чого залежать не якісь там дрібниці, а основні події її життя, навіть самі її життя, смерть або, може, й безсмертя... Принаймні наука такого знання не дає і навряд чи взагалі може дати. Саме тому міф буде жити, доки існує на земній кулі саме людство.

Сучасний український філософ Мирослав Попович характе-резує міф як те, що відповідає принаймні трьом таким характеристикам:

1. Сприймається як правда;

2. Є зразком і нормою поведінки;

3. Супроводжується ритуалами.

Подумай сам, а потім запитай у родичів, друзів, знайомих: ¦ Чи віриш ти у щось?» Швидше за все будь-яка відповідь на це запитання буде назвою відповідного міфу. Запиши і пронумеруй отримані відповіді (назви міфів). За прикладом, наведеним нижче, усно доведи, що ти отримав назви саме міфів.

№1.«Не вірю ні в що».

У даній відповіді наявні всі три ознаки міфу. Адже той, хто ні в що не вірить:

1. Думає, що так може бути, було й буває, щоб людина прожила ціле життя, ні в що не віривши;

2. Вважає відсутність віри зразком і нормою поведінки;

3. Слова ¦не вірю» (чи синонімічні їм) повторює щоразу, коли йдеться про переконання інших, супроводжуючи їх ритуальною дією (наприклад, презирливим поглядом) і ритуальними словами.

Ідея порівнювати між собою погляди на світ, притаманні не лише окремим людям, а й цілим народам, уперше спала на думку чоловікові на ім'я Геродот, який жив у Давній Греції у V ст. до н.е. Усе життя він подорожував, побував у всіх відомих грекам країнах, поцікавився усім, що тамтешні люди знали про своє минуле, що вони вважали цінним, у що вірили, заради чого жили. І все це записав, присвятивши музам - натхненницям греків. Кожній музі присвятив по книжці, назвавши їхніми іменами. Уже потім ці книжки назвали «Історіями», а самого Геродота - першим у світі істориком, або, як говорили греки, «батьком історії».

Побувавши в Єгипті та побачивши піраміди. Геродот не лише не пройнявся священним трепетом, .і яким дивилися на них самі