Коротка пробіжка садами давньогрецької словесності Лише розумне є прекрасним. Сократ Історія кожної культури є історією учнівства. Малюнки на стінах печери, усні перекази інкських жерців, кам'яні плити, папіруси або пергаменти - усе це накопичувалось заради однієї мети - навчити істини наступні покоління і вважалося священним. Вважалося, що прийдешні покоління самотужки істини не знайдуть. Адже і їхні батьки та діди не знайшли її самі, а отримали на тих же самих «скрижалях» або у «священних письменах», що є єдиним джерелом мудрості та знання. Знання про походження світу, про сили, котрі ним керують, про долю богів і героїв, про найважливіші події, що відбувалися ще до того, як виникли держава, писемність та історичні документи. Звичайно, допитливі нащадки цікавилися, звідки, від кого отримали «скрижалі» їхні діди та прадіди. Завжди й усюди відповідь була одна і та ж сама: Великий Предок або отримав скрижалі» безпосередньо від самих тих Сил, Що Керують Світом, або сам був тією Силою. У кожного племені були свої «» - так звані культурні герої: легендарні засновники культури в цілому або окремих культурних звичаїв. Часто буває так, що «скрижалі» певної культури переживають її саму. Тобто настає час, коли чергове «нове покоління» починає цуратися своїх предків і вигадує (самі б вони сказали - «знаходить») нові, власні пояснення світобудови. Відтоді написане на ¦скрижалях» здається неймовірним, неможливим.
|