Один такий молодий римлянин на ім'я Пилат, очевидно, зробив неабиякі успіхи як не в теорії, то принаймні на практиці: воював, завойовував і «в мирі тримав народи». Ідеальний римлянин, він з презирством переривав дискусії варварських «вчителів мудрості». Жодного разу не дав себе втягнути у місцеві суперечки. Завжди вирішував усі проблеми і спірні питання не з позиції абстрактної правди, справедливості, а з позиції римської «юстиції». Щоправда, слово «іизііііа» латиною таки означає «справедливість», але то специфічна, римська справедливість. І нехай інші шукають правду, змагаються в науках та мистецтвах - Пилатові все те було байдуже.

Ідеальний римлянин ГІилат зробив блискучу й цілком заслужену кар'єру. Розпочавши її за Августа простим урядовцем, за Тіберія він був призначений на посаду прокуратора (намісника) Юдеї та оселився у розкішному палаці, збудованому Іродом, в ним же збудованій новій та розкішній столиці Юдеї - Кесарії.

Тим часом на підвладній Пилатові території зчинився чималий галас, через того самого хлопця, який кільканадцять років тому, коли Пилат дивував своїх учителів знанням римського права, здивував своїх - знанням Божого Закону. Тепер ті ж самі постарілі вчителі-равві (а з ними й багато молодих книжників-відмінників) вимагали від ІІилата, аби за законами римського права він покарав дорослого чоловіка саме за те, за що вони самі колись гладили по голівці дванадцятирічного хлопчика. Адже він і тепер краще за них знав Закон, та ще й вперто продовжував твердити ті самі слова, яким в устах дванадцятирічної дитини ніхто не надав значення: ніби усе тут належить його Отцеві, а Отець його - Бог, і сам він - Цар...

Пилат тоді саме інспектував Єрусалим. І от до нього привели Ісуса, аби прокуратор встановив його провину. «Кожен, хто з правди, той чує Мій голос», - сказав йому Ісус. Пилат відповів йому запитанням: «Що є правда?»

Ісус, на відміну від ІІилата, не вивчав ні латинської, ні грецької риторики. Втім, не треба було вивчати їх або бути Богом, щоб за інтонацією та контекстом відрізнити так зване риторичне запитання - тобто таке, що не потребує відповіді. А коли не потребує, то не варто й відповідати. Ісус вчив: «Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...», а тому мовчав...

Уважно прочитай 18-у (вірші 28-40) та 19-у (вірші 1-16) глави Євангелія від Іоанна та письмово сформулюй відповіді на такі запитання: