самотність, відчай, наругу суспільства над єдиною мрією (про нову шинель), як «маленька людина» Акакій Акакійович Баш-мачкін, персонаж «Шинелі». Такі вони, російські типи Гоголя. Однак «російського Германна» серед них немає.

Отже, Чичиков був у цьому розумінні винятком. Пушкін недарма радив Гоголю сюжет про аферу з «мертвими душами», а Гоголь недарма настільки захопився цим сюжетом, що замість невеликої повісті розпочав «довжелезний роман». Обидва вони мали геніальну інтуїцію і обидва відчували: свій, російський, доморослий Германн не може не прийти. Він вже прийшов, адже надходила ера капіталізму - «грошової цивілізації». І, значить, люди, які за гроші були готові на все, надалі, як це не боляче було визнавати, не лише матимуть слов'янське обличчя, а й визначатимуть обличчя самої імперії.

Чичикови - діти Башмачкіних, діти «маленьких людей». Ці «маленькі люди» непогано вивчили російське життя і на власному негативному досвіді можуть навчити дітей, як, удаючи «маленьких», насправді ними не бути, тобто досягти успіху. Віддаючи малого Павлушу Чичикова до школи, батько дає йому останні настанови:

«- Гляди ж, Павлушо, вчися, не дурій і не байдикуй, а найбільше догоджай учителям і начальникам. Коли будеш догоджати начальникові, то хоч і в науці не вспієш, і хисту рог не дав, все ж просунешся і всіх випередиш. З товаришами не водися, вони тебе добра не навчать: а коли вже пішло на те, так водися з тими, котрі багатші, щоб при нагоді мали стати тобі в пригоді...»¹

Спробуймо простежити логіку характеру Павла Івановича Чичикова.

1. Чи виконав Павлуша настанови батька? Наведи приклади.

2. Як розвивалася кар'єра Чичикова? Які кримінальні та аморальні вчинки були на його шляху до афери з мертвими душами?

3. Чи знав Чичиков моральні сумніви та вагання? Якщо так, то які? Якщо ні, то чому?

«Совість» - це слово, що потрапило до української та російської мов («совесть») безпосередньо з перекладу грецького тексту Нового Заповіту. Звідси ж (через посередництво латини) воно прийшло і до сучасних англійської та французької мов (однакове написання - «сопзсіепсе»). Буквально це слово означає: спільне знання християнської спільноти, засноване на Біблії. Таким чином, передумовою існування совісті в суспільстві є віра в спільні моральні цінності. Там, де такої віри

1  Тут і далі «Мертві душі» цитуються у перекладі І. Сенченка.