6. Чому, на твою думку, література XVIII ст. зображувала, як правило, «типових дурнів» («Історія Тома Джонса, знайди», «Кандід» тощо), а література XIX ст. - «типових розумників»?

Розглядаючи нові можливості створення типових образів, відкриті письменниками у 30-і й на початку 40-х років XIX ст., Бєлінський доводив, що аналіз реальних відносин між людьми у суспільстві дозволяє письменнику не обмежуватись одним -загальнолюдським - різновидом людських типів (як це робили класицисти) і навіть змалюванням усіх трьох (їх можна бачити в літературі романтизму).

У сучасній літературі, за Бєлінським, типовий характер постає як система конкретних загальнолюдських, національних та соціальних рис. Причому типовості даного конкретного характеру іноді парадоксально може сприяти навіть і сама відсутність типовості у значенні «статистичної» поширеності даних рис характеру у даному суспільстві. Прикладом такого типу для Бєлінського була пушкінська Татьяна: для сучасного російського дворянства -«істота виняткова», але водночас - національний «тип російської жінки».

Як бачимо, всі ці розмови про нові художні можливості, про новий (ще не названий) літературний напрям найбільш переконливо звучали на пушкінському матеріалі. Тому, завершуючи розмову про нові тенденції світового мистецтва, які у першій половині XIX ст. виявилися в російській літературі й були осмислені в тогочасній літературній теорії, спробуємо зробити загальний висновок у вигляді попереднього визначення нового літературного напряму - реалізму.

Реалізм як новий художній напрям, що формувався в літературі першої половини XIX ст., можна визначити насамперед як нове світобачення, нову картину світу, протиставлену усталеному романтичному сприйняттю дійсності. Якщо митець-романтик сприймав дійсність крізь призму ідеалу, то митець-реаліст бачить ідеал крізь призму дійсності, саму дійсність розуміючи як соціальну й національну історію в усій її складності та розвитку. Серед основних завдань літератури реаліст на перше місце висуває пізнання соціально-історичних тенденцій та законів людського життя, під впливом яких люди здатні змінюватися, й пізнання внутрішньопсихологічних законів цих змін.

Контрольні запитання та завдання

1. Яку освіту здобув О. Пушкін? Які з літературних знань, отриманих за років навчання, йому найбільше стали у пригоді? Чи завершилася літературна та історична освіта Пушкіна після закінчення ним навчального закладу?