Передбачаючи такий хід думок, Безбородько відказав 220 тис. карбованців на Гімназію вищих наук, яку заповідав заснувати на теренах України. В ній мали навчатися нащадки української козацької еліти, аби згодом обійняти вищі державні посади у Петербурзі. Ідея цього елітарного закладу виникла одночасно з ідеєю Царськосільського ліцею, а царського указу про створення Гімназії вищих наук у Ніжині молодший брат Безбо-родька домігся ще 1805 р. Однак Гімназія вищих наук відкрилася у Ніжині лише 1820 р. - цілих п'ятнадцять років «українське земляцтво» на чолі з Кочубеєм намагалося подолати спротив «пихатих нащадків бояр». Символічно, що так само, як серед ліцеїстів першого випуску був письменник всесвітнього значення - Пушкін, серед Перших учнів Ніжинської гімназії, випущених 1829 р., також був письменник всесвітнього значення - Микола Васильович Гоголь (1809-1852). Символічно це насамперед тому, що, приїхавши «завойовувати Петербург», юний Гоголь привіз із собою дух «ніжинського романтизму», дещо абсолютно протилежне зробленому на той час в літературі Пушкіним. Як ми пам'ятаємо, саме 1829 р. вийшла у світ поема Пушкіна «Полтава», в якій фантастичний образ України та фантастичне уявлення про її історію (що спиралися на архівні розшуки Вольтера, переосмислені західноєвропейськими романтиками) вилилися у геніальні рядки, за якими відтоді нащадки судили б про Україну (за межами цієї країни, а може б і в ній самій), якби невдовзі не пролунав голос доти нікому не відомого двадцятирічного юнака з самої Полтавщини: «Чи знаєте ви українську ніч? о, ви не знаєте української ночі! Пригляньтеся до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніш. Горить і дише воно. Земля вся в срібному
|