17. «ІДЕЇ ПРАВЛЯТЬ СВІТОМ»

Просвітництво в Англії, або Чого хоче леді

На межі XVII і XVIII ст. європейська думка зупинилася перед необхідністю виходу з чергової ідейної кризи. Просто кажучи, деяким «учителям філософії» набридло переконувати «журденів», нібито їм конче необхідно «доводити свою думку за допомогою фігур» і вчитися «стримувати свої пристрасті». Та й самі «журде-нн» мали вже досить грошей, а подекуди й влади, аби найняти собі таких «учителів», які проголосили б їхнє право не вивчати класичну філософію, логіку, мораль і навіть історію, а пристосовувати усе це до свого власного смаку. Звичайно, сказане слід сприймати як метафору, іцо полегшує історичне розуміння тієї «революції в умах», котра в одних європейських країнах спричинила соціальну революцію, а в інших - була її наслідком.

В Англії, де буржуазна революція відбулася ще у середині XVII ст., тамтешні «журдени» першими заговорили з позиції сили. Тут революція на міських майданах передувала «революції в умах». Англійський філософ Джон Локк (1632-1704) у своїх головних працях «Дослід про людський розум» (1690) та «Думки про виховання» (1693) знову, як це робили філософи Середньовіччя та Відродження, звертається до авторитету Арістотеля, спрямовуючи його проти теорії Декарта. Арістотель вважав, що « у свідомості немає того, чого спершу не було б дано у відчуттях». Локк іде далі: відкинувши вчення Декарта про вроджені ідеї, він заявляє, що доки людина не осягне чогось своїми відчуттями, її свідомість - «несписана дошка» (латиною - «tabula rasa»).

Дитина ще не встигла «списати дошку» своїми власними відчуттями, аж ось з'являється вчитель. Якщо дорослий пан Журден міг принаймні сказати, якої «мудрості» йому треба, а від якої він воліє відмовитися, то дитина цього знати не може. І от на її «дошці» замість «потрібних» знань, тобто таких, які «винесено з досвіду», з'являється багато «непотрібних». Про такі знання Локк говорить те ж саме, що й персонажі Мольєра: «Уміння вірно судити про людей й розумно вести з ними справи є кориснішим, аніж уміння розмовляти грецькою та латиною чи доводити свою думку за допомогою модусів або фігур».

Філософські ідеї Локка стали початком пошуку нового розуміння ролі освіти. У XVIII ст. вважалося, що саме освіта може вирішити усі проблеми людського життя. Що буде написано на «несписаній дошці» людської свідомості і чи допоможе це правильно побудувати життя? Якщо погодитися з тим, що свідомість будь-яких «вроджених ідей» не містить, тоді її можна порівняти не тільки з «несписаною дошкою», а й з темною кімнатою без вікон, а освіту - з ліхтарем, штучним джерелом світла, яке, однак, висвітлює природну властивість розуму - його гармонійність.