Культурні контакти можуть бути більш або менш масштабними. Наприклад, контакти між народами, що стоять на різних щаблях культурного розвитку, часто змушують цілі регіони, замість послідовно розвивати власну культуру, брати в «готовому» вигляді чужу. Так, усі європейські народи разом із прийняттям християнства приймали й здобутки того культурного регіону, де воно виникло - Давнього Середземномор'я. Отже, якою має бути віра, ми знаємо від давньоєврейських пророків (із Біблії), а яким повинне бути мистецтво - від митців та філософів Стародавньої Греції. Саме від них усі європейці навчилися відносити мистецтво і літературу як один з його видів до тієї не досить чітко окресленої й не досить зрозумілої сфери людського життя, яку стародавні греки називали словом «естетикос», - до царини почуттів.

Художній образ (на відміну від логічного поняття) є багатозначним за самою своєю природою. Багатозначність, навіть суперечливість образу є основою естетичного задоволення. А естетичне задоволення є кінцевою метою розуміння мистецького твору. Якщо твір дає нам насолоду, це означає, що ми його зрозуміли, він і для нас став такою ж цінністю, якою був за часів його створення.

А як можна зрозуміти художній твір? Так само, як і будь-який текст, що містить нову, «чужу» для нас думку: через помилкове розуміння до визнання свого нерозуміння і тоді вже до справжнього розуміння. Роль помилки в культурі - перетворення чужих цінностей на індивідуальний досвід.

«Закон помилки» спрацьовує не лише під час читання літератури, а й під час її створення. Адже цей процес можливий лише за тією самою схемою, за якою можливе й читання: «помилка - нерозуміння - розуміння». Помиляючись разом з авторами й героями літературних творів, ми пройдемо з ними весь шлях до кінця - до кращого розуміння нашого власного життя.

Колись нікому не відомий хлопець, твій ровесник з Росії, якого звали Федір Достоєвський, у своєму щоденнику записав: «Людина - це таємниця. Я займаюся цією таємницею, бо хочу бути людиною». Він став не просто людиною, а великою людиною, великим письменником.

3. Чи допомагає вивчення життя (біографи) автора твору точніше дізнатися, що саме він «хотів сказати своїм твором»?

Не завжди вивчення біографії митця допомагає зрозуміти його творчість. Іноді - заважає. Тому історія мистецтва та літератури як одного з його видів не дорівнює історії конкретних людей. Від того, як жив і що собі думав Наполеон, справді залежав результат битви при Ватерлоо. 'Гимчасом від того, як жив і що собі думав Гомер, результат битви під мурами Трої аж

6