Улюблений учень Ісуса Іоанн невідступно супроводжував Учителя, і саме йому Вчитель відкрив правду про себе. З цього одкровення Іоанн розпочинає своє Євангеліє, і цим воно із самого початку відрізняється від інших: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. . Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його». Грецьке «Логос» («Слово») - точне, остаточне знання, що сприймається однозначно; слово в його нелітературному значенні. Ісус не переконує людей словами - він сам є Слово. Його життя - перелік земних спокус, якими він, єдиний на всій землі, не спокусився. Він єдиний нічим не погрішив проти духу Закону, і його єдиного за буквою Закону слід було б карати буквально за все - починаючи з народження. Римська смертна кара - розп'яття на хресті - була не просто стратою, а й мукою. На хресті Ісус простив усіх людей, адже не Пилат і не юдейські равві, а гріх людський розіп'яв його. Простивши наш гріх, він просив лише про одне: «Навчіться від Мене» (Євангеліє від Матфея, глава 11, вірш 29). Зовні стати учнем Ісуса легше, аніж стати учнем Арістотеля або учнем Мойсея. Не треба доганяти вчителя, біжучи по Пери-пату, не треба сорок років блукати з учителем пустелею, взагалі нікуди не треба йти. Треба мати в серці прощення й бажання бути прощеним. Ще за земного життя в Ісуса з'явилося багато учнів і першим став його «юридичний» батько - Йосип, котрий поставився до нього, ще ненародженого, саме так, як мав би поставитися його учень. Був навіть учень-зрадник. Його звали Юдою - так само, як одного з братів Йосипа з «Буття», котрий надумався продати Йосипа за двадцять срібняків. Юда - учепь Ісуса -продав Учителя за тридцять срібняків, бо, як і його тезка, з усього хотів мати зиск. Останній за земне життя учень з'явився в Ісуса в останні хвилини - на хресті. В Євангелії від Луки про це розповідається так: « А один із розп'ятих злочинників (поряд з Ісусом на хрестах були розіп'яті порушники законів Юдеї та Імперії. - В.З.) став зневажати Його й говорити: - Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! Обізвався ж той другий і докоряв йому, кажучи: - Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо. Цей же жодного зла не вчинив. ![]() ![]()
|