«чудесним» без віри в саме «чудо», і нащадки вже не відрізняють написане на «скрижалях» від простої народної казки.

Однак у давнину це чітко розрізняли. Казку пращури вважали небувальщиною, а написане на «скрижалях» називали «міфом». У перекладі з давньогрецької мови це слово означає «слово істини», «істинне сказання». Втім, не думай, що міфи у своєму первісному значенні назавжди залишилися у давнині, яка натомість лишила нам у спадок самі казки...

До речі, ти справді розумієш, що земля, по якій ти щодня ступаєш, є поверхнею кулі? Чи тільки говориш, що розумієш? «Розуміння - це завжди нерозуміння»... Усвідомлюючи, що Земля куляста, чи проходив ти момент нерозуміння? Якщо ні, то чи віриш ти цьому твердженню? А якщо так, то чим можеш довести, що земля є кулею?

Нещодавно я провів невеличке «соціологічне опитування»: звертався з цими запитаннями до багатьох людей - від учнів до професорів. Жоден з них (за єдиним винятком) не сумнівався, що Земля є кулею, але майже ніхто не навів жодного переконливого доказу. Хіба що один письменник пригадав, як одного разу літав з Києва до Лос-Анджелеса через Париж і Нью-Йорк, а повертався через Токіо та Москву.

Одна учениця навіть засміялася, коли я сказав їй, що Росія має спільний кордон зі Сполученими Штатами Америки, подумавши, що це жарт. Проте і вона жодної миті не сумнівалася, що Земля мас форму кулі. Вона в це вірила, бо так говорять усі. А хіба ж можна не вірити всім?

Лише один професор фізики сказав, що він сумнівається, бо гадає, що наша планета за своєю формою радше нагадує боксерську грушу. І на підтвердження своєї думки навів безліч доказів, не всі з яких я зрозумів.

Учений або учень, який послідовно засвоює певну науку, завжди сумнівається і потребує доказів. Наука - це знання, що ґрунтується на доказах.

Людська свідомість (індивідуальна або колективна), що приймає знання без доказів і на цьому недоведеному знанні будус свій світогляд, називається міфологічною свідомістю. Одиницею міфологічної свідомості (міфологічного знання) і є міф.

У міфи людина просто вірить, ставиться до них некритично. Оскільки міф не потребує доказів, його не можна й спростувати. Знання міфів дуже важливе: знаючи їх, людина знає, як їй жити і чого очікувати від життя.

Міфом може стати будь-що: розповідь про будь-яку подію або будь-який факт, зокрема й науково доведений. Так,